Три вечори поспіль сідала за піаніно і вставала раніше, ніж хотілося — руки чесались, особливо між пальцями, і клавіші тільки дратували більше.
У четвер на роботі здали великий звіт, і тієї ж ночі шкіра на шиї знову почервоніла, хоча майже 2 тижні до того було спокійно.
За кермом не легше. Інструктор запитав, чому я така напружена, а я просто змовчала — як пояснити, що 1,5 години в заторах щодня плюс дедлайни це і є причина. Тримаю кермо і одразу згадую, що чухати не можна.
У п’ятницю ввечері просто сиділа і дивилась у стіну 20 хвилин, навіть до піаніно не підійшла. Тиждень видався важким, і тіло показало це раніше, ніж голова встигла визнати.