Сьогодні перший вечір за довгий час, коли сіла хоч щось записати, а не просто впала спати.
День був важкий — нарада за нарадою, і десь після обіду щока знову почала свербіти. Стрималась, не чухала, хоч руки самі тягнулись.
Додому їхала як завжди, півтори години в один бік, і всю дорогу дивилась у вікно, намагалась думати про щось інше, а не про роботу.
Ввечері дістала піаніно. Руки ще пам’ятають не все… збилась одразу на третьому такті. Але хоч трохи відпустило!
Крем нанесла двічі, останній раз о 9 годині. Щока ще червона, але вже не така гаряча, як зранку.
