Тиждень видався різним. У понеділок і вівторок стільки роботи, що додому приїжджала вже після дев’ятої, а дорога й так забирає півтори години в один бік. У середу стало легше, і ввечері вперше за тиждень сіла за піаніно хоч на 20 хвилин — шия того вечора майже не свербіла.
За кермом цього тижня була двічі, один раз під дощем — інструктор сказав, що вже краще тримаю дистанцію. Дівчата, а у вас так буває, що стрес є, а шкіра саме в ці дні мовчить? У мене цього тижня вийшло якраз так.
Крем ввечері наносила щодня, без пропусків, хоч іноді вже о пів на дванадцяту, коли й сил на це майже не лишалось…
На наступний тиждень хочу спробувати одне — лягати хоч на пів години раніше, бо здається, саме недосип усе псує.
Вибачте за стільки букв, просто хотілося записати, поки не забула.