Цей тиждень якось непомітно забрав усі вечори.
Зранку пари, після обіду підробіток, а ввечері тісто — і між цим майже нічого не лишається на себе.
Ночами, особливо після зміни, довго не можу заснути.
Лежу, а в голові все одно крутяться депозит, дедлайни з магістратури і те, що оренду треба платити вже скоро.
Думки не зупиняються навіть тоді, коли тіло зовсім порожнє.
Хліб пекла і цього тижня, бо інакше ввечері просто нема куди подітися з усім тим, що накопичилось за день.
Але навіть це вже не так заспокоює, як раніше — руки місять тісто, а голова все одно десь у таблиці з відсотками по депозиту.
Тіло весь тиждень наче не встигає відновитись між парами, роботою і тим вечором на кухні.
Розумію, що це просто втома, яка нікуди не дівається, бо часу зупинитись по-справжньому не було.
Просто хотілося комусь це сказати.
Вечора вже не вистачає на все.