Цей тиждень видався шаленим — то зовсім нема замовлень, то раптом усе валиться одночасно і сидиш до ночі. У суботу ледь встигла зібратися, але таки вибралася в гори, хоч цей похід відкладала ще з минулих вихідних.
Дорога нагору далася важче, ніж пам’ятала, ноги гули вже на середині підйому. Зате нагорі було тихо, туман якраз розходився, і стало видно все село внизу.
Взяла з собою:
– бутерброди й термос з чаєм
– запасні шкарпетки, бо минулого разу натерла
– павербанк, який так і не знадобився
Спускалася вже надвечір і думала про те, що попереду ще ціла черга весіль подруг, і вихідні знову будуть не зовсім мої. Але цей один похід трохи розвантажив голову, і за це вдячна собі, що не відклала ще раз.