Сьогодні був 7-й урок за кермом, о 9 годині, коли на дорогах ще майже нікого.
Інструктор каже не смикати кермо різко, а я все одно смикаю, руки ще самі не звикли.
Паркування боком вийшло тільки з другого разу, з першого зачепила бордюр колесом, легенько, але серце тьохнуло.
Після заняття ще хвилин десять сиділа в машині на парковці, просто дихала, руки трусились.
Цілий день до того сиділа за комп’ютером, спина затерпла, тому й кермо тримала якось напруженно.
У понеділок обіцяли вже виїзд на трасу, там усе інакше, швидкість більша.
Ось такий сьомий урок вийшов, руки ще й досі трохи тремтять, коли це пишу.