Два тижні тому була втретє цього року у лікаря, і звідти винесла одну річ, яка досі крутиться в голові.
Лікарка сказала про ‘правило трьох хвилин’ — крем наносити одразу після душу, поки шкіра ще волога, бо саме тоді вона найбільше втрачає вологу. А я завжди чекала, поки повністю обсохну.
Спробувала два тижні. У будні забувала разів зо три — роботи по горло, сідаю за комп’ютер о шостій. Але після походу в гори у вихідні різниця була помітна — не було того натягу на руках увечері.
Чи справді через ці три хвилини, чи просто стала уважнішою… не знаю. Але звичка лишилася.

У кого теж було щось таке — почули один раз і досі тримаєте в голові?
