Вчора нарешті подивилася вебінар дерматологині, який довго відкладала через купу роботи. Найбільше запам’яталося не про креми, а чому свербіж посилюється саме в стресі. Чому саме тоді, коли й так найважче терпіти?
Пояснила це просто — «кожне почухування дає полегшення на хвилину, а ‘поріг свербіння’ після цього стає нижчим, і наступного разу свербить швидше». Виходить, чухаючись, ми самі підкручуємо цей механізм.
Зараз якраз навалилась робота після затишшя, ще й весілля у друзів пішли одне за одним. Цими вихідними в горах спробувала просто перечекати замість чухати — і свербіж справді минув сам, хоч терпіти ту паузу було важко.
З першого разу не вийшло, іноді й досі не витримую. Але тепер хоч розумію, чому одне почухування тягне за собою наступне.
У кого був такий досвід із перечекуванням замість почухування? Взагалі працює ця штука у вас?