Сьогодні між парами забігла в кафе.
Хотіла просто сісти на хвилину.
За сусіднім столиком чоловік наливав чай. Повільно, без поспіху, дивився, як пара підіймається над чашкою.
Я завжди беру каву навиліт, щоб встигнути. А тут раптом узяла чай, бо кави вже не хотілося.
Сиділа й дивилася на той чайник. Прості рухи, без поспіху.
Вдома ввечері така тиша буває тільки над тістом. А тут вийшло просто посеред дня, за столиком, без жодної справи в руках.
Коротко, але якось видихнула.