Сьогодні було наче перед грозою — важко і задушливо, хоч сонце світило яскраво.
Робота накрила з самого ранку, клієнт постійно щось дописував, ледве встигла до вечора.
Ліктьові згини сверблять сильніше, ніж учора, шкіра ніби теж ‘тисне’ разом із повітрям.
У суботу йду в гори, розписала маршрут на 9 кілометрів — треба для здоров’я хоч трохи тиші, та й перед весіллям подруги не завадить видихнути.
Ближче до ночі стало легше, і навіть настрій трохи піднявся!