Небо сьогодні ніби 2 дні в одному. Зранку ясно, навіть сонце визирнуло між хмар, і настрій був під стать – рівний, спокійний, майже як вчора. А надвечір хмари насунулися низько-низько, геть сірі, і разом з ними якось зсередини потемніло й у мене. Ніби за вікном одне, а в голові інше. Лягла раніше, думала, виспатися вдасться, та ні – перевернулася раз, другий, у голові знову поплив той самий конспект, рядок за рядком, без кінця. Тоді глянула на годинник, було 23:47, і далі вже дивитися не стала… Коти обидва прийшли вмоститися в ногах, і від цього трохи тепліше стало, хоч небо за шторами лишалося таким же низьким, і думки крутилися й крутилися, наче їм самим нікуди поспішати.
Хмари низько
Коментар 2
- Промінчик10.27 16:26
Те відчуття, коли один і той самий конспект прокручується в голові по колу, дуже знайоме мені. У мене так само часто буває – вчора теж лежала десь до 2 ночі з тими самими думками, що й зранку.
- Калина10.27 19:59
Теж не спалось потім. Коти гріли ноги, а думки крутились ще десь до 2 години.
Увійти ви зможете залишити коментар.