Вже другий місяць дивлюсь, як чоловік вночі не спить через свербіж, і сама лежу поруч, прислухаюсь, чи він знову почав чухатись.
Пробували креми, ванни, зміну постільної білизни, а результату майже нема, руки як були червоні, так і лишаються.
Вчора о 9 годині ввечері він знову тримав руки під холодною водою, а я стояла поруч і не знала, що ще запропонувати, дуже-дуже важко на це дивитись.
Вдень сиджу за роботою здому, а думками весь час там, і на вихідні в гори збиралась, та так і не змогла думками бути десь інакше.
Просто хотілось десь це написати, бо тримати в собі вже важко, вибачте за довгий текст.