Ця субота видалася на диво спокійною, ми з чоловіком вибралися в гори, вперше за півтора місяця вийшли кудись, де немає ні аптек, ні розкладу мазей на холодильнику для мами.
Повітря було прохолодне, десь на висоті чути було, як шумить вода, і я подумала — оце і є той відпочинок, про який завжди забуваєш, коли весь тиждень сидиш за ноутбуком і стежиш, чи мамина шкіра знову не почервоніла.
Але пишу зараз не про це.
Останні три тижні беру уроки водіння, інструктор каже, що для мого віку реакція непогана, але паралельне паркування у мене поки виходить раз із п’яти.
Мені 63, за кермо сідаю вперше в житті, бо раніше завжди возив чоловік, а тепер із поїздками до лікарів і на процедури для мами самій вже не викрутитися, він цілими днями на роботі, а я вдома за ноутбуком, то хоч у цьому можу бути корисною.
Інструктор сказав чекати ще занять зо два-три, перш ніж пробувати іспит, і я не знаю, чи це нормально в моєму віці, чи просто в мене руки трусяться більше, ніж треба.
Може, тут є ще хтось, хто сідав за кермо не в 20 років, а значно пізніше?
Скільки занять у вас пішло, поки перестало трусити руки?