Сьогодні просто один з тих днів, коли все дратує без особливої причини.
Вночі знову прокинулась від свербіння, довго лежала і дивилась в стелю, поки решта сім’ї спала спокійно.
Вранці мама питає, чого я така сонна і в’яла, а пояснювати навіть сил нема.
На роботі колега глянула на руки і спитала, чи це заразне. Просто мовчки посміхнулась і сховала рукави під светр.
Ось так минає день, а хочеться просто щоб хтось поруч сказав, що розуміє, без порад і без «а ти пробувала».
Може, у когось теж такі дні бувають.