20 років не було, і раптом знову з’явилося. Дорослому це наче ще образливіше, бо думаєш що вже пройшло назавжди.
Останній тиждень здавала два проєкти одночасно, майже не спала, а до того 2 тижні взагалі не було замовлень і я просто сиділа вдома нервувала. Ось десь між цим воно і вилізло, руки і за вухами.
Вчора вранці стояла перед дзеркалом і не могла зрозуміти чи це через нове мило, чи через той самий безсонний тиждень. У 23 роки я хоч приблизно знала на що думати, а тепер наче все «з нуля» вчу заново.
У суботу піду в гори як завжди, там хоч на якийсь час забуваю про це. Але сьогодні просто важко визнати що воно повернулось.
