Ці вихідні вийшли тихими.
В суботу пішла в гори сама — подруга не змогла, а я все одно пішла. Годин зо три вгору, потім довго сиділа нагорі й просто дивилась вниз, ні про що особливо не думаючи…
А сьогодні вже з ранку три дзвінки й купа листів. Робота то накриває одразу трьома проєктами, то тиждень повної тиші — і саме вересень той місяць, коли все збігається разом. Ще й третє за сезон запрошення на весілля прийшло, а на два попередні вже виходила в одному й тому самому.
За 40 років так і не навчилась планувати наперед. Завжди або ‘аврал’, або порожнеча між ним.
У когось так само нерівномірно виходить, люди добрі? Як даєте собі раду у такі тижні?