Уже 2 місяці як шкіра знову взялася за своє, і чомусь саме тепер, коли й так купи всього. Чому завжди так, ніби на зло?
Робота то тижнями тиша, то зненацька все і одразу — цього тижня сиджу за ноутбуком до 2 ночі, а до того 2 тижні майже нічого не було. У суботу вибралась у гори, думала провітриться голова, та якось не дуже допомогло цього разу.
Ще й весілля насуваються, 2 у найближчий місяць, і я вже подумки перебираю, яку кофтинку одягти, щоб руки прикрити. Смішно в 40+ таке рахувати, як у школі.
Подруга подивилась на шию і каже «та це просто нерви, пройде» — може й так, не знаю.
Просто трохи важко тримати все одразу, і хочеться комусь сказати, навіть без відповіді.
У кого ще так буває, любі, коли все накопичується разом?
