Прийшла з весілля і просто лягла на диван у сукні. Це вже не перше цієї осені, а зранку в понеділок знову аврал на роботі чекає, ще навіть пошту не розібрала. В горах хотіла побувати ще торік, а тепер навіть вихідні губляться десь між весіллями й дедлайнами. Подруга на весіллі питає, чого я така бліда, а я просто усміхаюся і кажу, що втомилася.
Не знаю навіть, це просто вік такий чи що.
Спробувала пояснити чоловікові, а він каже:
«ти завжди щось знаходиш, щоб перейматися».
Може й так, а може просто хочеться, щоб хтось не питав, чого я мовчу, а сам здогадався.
Люди добрі, а у вас так буває, коли начебто все добре, а сил просто нема?