Сьогодні вранці прокинулась о 4:20 від того, що вже вві сні чесала плече.
Вчора після 3 тижнів суцільного ‘завалу’ на роботі нарешті вибралась в гори, хотілось хоч на пів дня забути про дедлайни.
Повернулась — а під обома лямками рюкзака шкіра геть почервоніла, і на шиї теж пече.
Тепер лежу і думаю, що навіть один вихідний собі не можу дозволити без наслідків.
Фриланс так влаштований, що або повна тиша, або одразу 3 клієнти й усе горить — і якраз оцей тиждень такий, а руки чухаються так, що важко навіть друкувати.
Ще й восени попереду купа весіль подруг, а я вже не знаю, що вдягнути, щоб не було видно розчухане.
Просто прикро, що тіло саме вирішує, коли мені можна відпочити, а коли ні.
