Тиждень видався геть порожній — жодного проєкту, жодного дзвінка, і в суботу нарешті пішла на ту стежку, яку обходила стороною ще з весни.
Вона коротка, десь на 2 години в один бік, але мені завжди здавалося, що підйом ‘надто’ крутий і я не витягну.
Витягла.
Нагорі вітер був такий різкий, що довелося дістати светр із рюкзака, хоча внизу ще тепло.
Ось так, дівчата, подолала те, що пів року обходила стороною.