Застрягла на зупинці, трамвая нема вже довго.
Поруч хлопчик співає щось своє, без слів, просто мелодія сама.
І я раптом згадала, як та сама пісня крутилася в садочку на всіх магнітофонах підряд.
Навіть забула, куди йшла, стояла й слухала.
Чомусь аж тепло стало на душі)
А потім трамвай таки прийшов, і я сіла, зовсім тиха.