Писала днями про ремонт під вікном — сусіди нарешті закінчили, і стало тихо.
Дівчата, чесно, я так довго чекала цю тишу, що вже уявляла, як висплюся і спокійно сяду за роботу.
А тепер тихо — і я все одно лежу й не сплю.
Виявилось, прокидалась я не від перфоратора, а просто чухалась серед ночі, тиша тут ні до чого!
Лежу, слухаю власну тишу і думаю: «ось воно, а користі жодної».
Крем ввечері то роблю, то забуваю, залежно від того, скільки сил лишилось після дня.