Тепер після роботи телефон одразу в сумку, а не в руку — і за 1.5 години дороги додому руки більше нічим не зайняті, крім поручня в маршрутці.
Раніше гортала стрічку всю дорогу, а руки самі тягнулися до зап’ясть — почухати, покрутити шкіру між пальцями. Додому приїжджала і вже видно, що розчесала.
Зробила так 2 тижні тому: телефон у бічну кишеню, руки або на колінах, або тримаю футляр від гітари (везу її на заняття 2 рази на тиждень). До 9 вечора вдома руки вже спокійніші, ніж раніше о 7.
На заняттях з водіння те саме — коли нервуюсь, хапаюся за кермо міцніше, і потім зап’ястя чешуться ще 1 годину. Тепер намагаюсь тримати руки вільніше, хоч інструктор і каже «міцніше тримайте».
Дрібниця, а різниця за ці 2 тижні помітна. Сама від себе такого не чекала.