Ще з серпня помічала — увечері після походу в гори руки чесались сильніше, ніж зазвичай. Спершу думала, що просто сонце й втома, але придивилась уважніше.
Роботи зараз небагато, тому ходжу в гори майже щовихідних. Якраз тому стало видно закономірність: після спуску сідала в машину в тому самому спітнілому одязі й їхала десь 2 години додому. Синтетика прилипає, і поки доїдеш — шкіра вже наче горить.
Тепер беру запасний комплект — бавовняна футболка, легкі штани, рушник. Переодягаюсь на парковці біля маршруту, до того як сісти за кермо. Перший раз незручно було, чесно, перевдягатись на очах інших туристів, але вже звикла.
За 3 тижні, а це 4 походи, той різкий «стрибок» після дороги додому майже зник. Ввечері трохи все одно є, але вже не так. Ще й весілля в подруги попереду, тому руки саме зараз хочеться берегти особливо…