Позаминулого заняття інструктор сказав: «Ви так напружено тримаєте кермо, наче зараз щось станеться». Ввечері я помітила, що руки почервоніли більше, ніж зазвичай, і подумала — може, він має рацію.
Відтоді сідаю в машину на кілька хвилин раніше і просто рахую подих, 3 хвилини, без телефону й музики. Спочатку інструктор перепитував, чи все гаразд, а тепер уже звик!
За 2 тижні свербіж увечері став помітно меншим. Не зник зовсім, руки й далі чухаю по дорозі додому, але вже не до крові. Чи це через дихання, чи просто звикла до керма — сказати важко.
Вибачте за задовгий допис, шановні.